14 березня уся повнота Вселенської Православної Церкви вступила у надзвичайно важливий період церковного року – Великий піст, який триватиме сім тижнів перед Пасхою. Він ділиться, власне, на «Святу Чотиридесятницю», встановлену Церквою на згадку про 40-денний піст Спасителя у пустелі перед виходом на проповідь, і Страсний тиждень – останній тиждень перед Великоднем, коли згадуються останні дні земного життя, Спасенні страждання і Хресна Смерть Христа – Спасителя.
Великий піст Святі Отці називають «духовною весною», або «духовною десятиною» року. Це – період покаяння і особливої молитви. Устав харчування в період Великого посту доволі суворий – так риба дозволяється лише у дні свят Благовіщення Пресвятої Богородиці та Вербної неділі – Входу Господнього до Єрусалиму. Втім головним, згідно православного віровчення, є піст саме духовний, тобто впродовж цього періоду слід відмовитись від будь-яких світських розваг і веселощів.
«Хто обмежує піст одним утриманням від їжі, той вельми безчестить його. Не одні уста повинні постити, нехай постять і око, і слух, і руки і все наше тіло. Піст є віддалення від зла, утримання язика, відкладання гніву, приборкання похотей, припинення неправди, брехні і клятвопреступництва. Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забувай і ув’язнених, пожалій змучених, потіш скорботних і тих хто плаче. Будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій, і дарував тобі плоди покаяння», – каже святитель Іоанн Златоуст.
У Чистий понеділок – перший день першої седмиці Великого посту митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій молився за ранішнім великопісним богослужінням у кафедральному соборі Святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії міста Тернополя.
Варто зауважити, що богослужіння седмичних днів Святої Чотиридесятниці відрізняється від звичайного і підкреслює покаянний характер Великого посту. У ці дні, за виключенням свята Благовіщення, якщо воно на них припадає, не звершується Божественна Літургія, втім по середах і п’ятницях звершується Літургія Напередосвячених Дарів, коли вірних причащають вже освяченими на Літургії святителя Іоанна Златоуста та святителя Василія Великого Святими Дарами.
Щоденне богослужіння складається у седмичні дні Святої Чотиридесятниці з Утрені, Великопісних часів, Зображальних та Вечірні (у середи і п’ятниці – Літургії Ранішеосвячених Дарів), а також Великого Повечір’я, яке відправляється ввечері. Особливим є і характер богослужіння – вірні, що моляться у храмі менше чують співу, натомість більше лунає характерне церковне речитативне читання, до прикладу на Утрені читають із Псалтирі не дві, а три кафізми.
У понеділок, вівторок, середу і четвер першого тижня, а також у четвер п’ятого тижня Великого посту також читають Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського.
Неодмінною складовою великопісного богослужіння є молитва преподобного Єфрема Сиріна «Господи і Владико живота моєго», яка читається із земними поклонами. У ній віруюча людина просить Господа, щоб Він не дав її душі полинути у лінивство, відчай, владолюбство і пустомовство, натомість послав їй духа чистоти, смиренномудрія, терпіння і любові, і що найголовніше – не засуджувати ближнього, а бачити свої власні провини і каятись у них.
Ввечері цього дня митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій очолив читання Великого покаянного канону святого преподобного Андрія Критського у кафедральному соборі Святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Храм був вщент переповнений вірними – людьми старшого і середнього віку, молоддю і дітьми. Ревно клали земні поклони із щирою молитвою, разом із дорослими і підлітками, і наймолодші віряни.
Темою Великого канону преподобного Андрія Критського є саме покаяння. Своєрідна літургічна поезія його тропарів поєднує різноманітні сюжети Святого Письма, розкриваючи тему усвідомлення людиною своєї гріховності і прагнення до очищення совісті через покаяння. Читання цього канону супроводжується земними поклонами при виконанні приспівів тропарів канону «Помилуй мя Боже, помилуй мя».
Владика Сергій, у своєму архіпастирському слові проповіді, закликав вірних приносити Богу, в ці благодатні Великого посту, щире покаяння, адже цей період, і особливо дні читання Великого покаянного канону, є унікальною можливістю поринути у глибину своєї душі, прислухатись до голосу совісті та щиро покаятись у своїх гріхах.
У вівторок першої седмиці Великого посту владика Сергій очолив читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у Свято-Миколаївському соборі міста Кременця. Там також храм не міг вмістити усіх молільників, які прийшли на богослужіння.
У середу першої седмиці Святої Чотиридесятниці, першу цього Великого посту Літургію Напередосвячених Дарів, митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій звершив у Свято-Богоявленському соборі жіночого Свято-Богоявленського монастиря у Кременці, владиці співслужили клірики обителі.
Оскільки у седмичні дні Великого посту, згідно Церковного уставу, Божественна Літургія не звершується, Православна Церква, щоб не позбавляти вірних у ці дні Причастя Святих Христових Таїн, практикує служіння Літургії Напередосвячених Дарів. Під час цієї Літургії священнослужителі і вірні причащаються Святими Дарами, освяченими на Божественній Літургії святителів Іоанна Златоуста та Василія Великого.
Літургія Напередосвячених Дарів звершується у середу і п’ятницю Святої Чотиридесятниці, а також у четвер 5-ї седмиці Великого посту та у дні пам’яті храмових чи полієлейних святих, якщо вони припадуть на седмичні дні посту. Звершується ця Літургія і у понеділок, вівторок та середу Страсного Тижня.
Після співу стихір на «Господи воззвах» читаються також паремії – читання зі Старого Заповіту. Між першою і другою пареміями владика Сергій благословив вірних архієрейським підсвічником зі свічками – трикірієм і кадильницею зі словами «Світ Христов просвіщяєт всіх».
Особливо молитовний і покаянний характер має наступний після паремій спів віршів 140 псалма із приспівом з цього ж псалма: «Да исправиться молитва моя…».
За цією Літургією Напередосвячених Дарів багато сестер – насельниц монастиря приступили до святого Таїнства Сповіді та причастились Святих Христових Таїн.
Владика привітав усіх причасників із причастям Святих Христових Таїн та побажав благодатно та із користю для душі провести Великий піст.
Ввечері цього ж дня владика у Свято-Богоявленському монастирі очолив читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.
А в четверг першої седмиці Великого посту, владика Сергій, з благословення намісника Свято-Успенської Почаївської Лаври, вікарія Київської Митрополії митрополита Почаївського Володимира, очолив читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у Свято-Успенській Почаївській Лаврі.
У п’ятницю, владика звершив Літургію Напередосвячених Дарів у кафедральному соборі Святих мучениць Віри, Надії, Любові і Софії міста Тернополя. Владиці співслужили клірики собору, багато вірних посповідались та причастились Святих Христових Таїн.
Після Літургії владика Сергій очолив служіння Молебню із каноном великомученику Феодору Тирону із чином освячення колива. Пам’ять святого Феодора Тирона Православна Церква згадує у першу суботу Великого посту.
Феодор Тирон був римським воїном з міста Амасія провінції Понт. Під час гонінь на християн, яке проводив імператор Максиміан Галерій, християн міста, у тому числі Феодора змушували зректись Христа і принести жертву ідолам. Феодор відмовився це зробити, за що був підданий катуванням та кинутий до в’язниці. Як оповідає життя святого, йому з’явився сам Христос і укріпив його. Згодом Феодора знову піддали катуванням, втім він мужньо витерпів їх і не зрікся Христової віри. Врешті правитель прирік його на спалення. Сталось це у 305 році.
В часи святого рівноапостольного імператора Констянтина Великого гоніння на Церкву припинились – сам імператор став християнином. Але один з його наступників Юліан Відступник зробив спробу відновити панування ідолопоклонства. Він не чинив кривавих гонінь, втім всіляко протидіяв Церкві Христовій. Зокрема, бажаючи познущатись над християнами, на початку Великого посту звелів градоначальнику столичного міста Константинополя таємно окропити продукти на ринках ідоло-жертвенною кров’ю. І тоді саме святий великомученик Феодор Тирон з’явився уві сні Константинопільському архієпископу Євдоксію, вказавши, щоб християни нічого не купували на ринках, а харчувались «коливом» – стравою із звареного з медом зерна пшениці.
Саме тому Церква і встановила вшановувати пам’ять святого великомученика Феодора Тирона у першу суботу Великого посту. У надвечір’я суботи – у п’ятницю після заамвонної молитви на Літургії Напередосвячених Дарів у храмах відбувається молебень із каноном святому великомученику Феодору Тирону під час якого і освячується коливо.
Владика Сергій, по завершенні богослужіння, привітав священнослужителів і вірних із завершенням першої седмиці Великого посту, і побажав гідно і з користю для душі і далі нести подвиг посту, щоб радісно зустріти свято Світлого Христового Воскресіння – Пасху.
