Графік перебування ікони Божої Матері 16 – 22 липня 2017
Ікона Пресвятої Богородиці «Володимирська-Десятинна» була написана в 1998 році в США у місті Берклі (Berkeley) художником і викладачем іконопису Олександром Хароном. Благословення на написання ікон Олександр отримав від свого духовного отця ігумена Андрія (Машкова) у 1978 році. Перший час ікона використовувалася як зразок для студентів з іконопису. У 2000 році ікона перебувала в місті Сан-Франциско в іконописній школі. У 2004 році в богословському інституті ГТУ в Берклі ікона була виставлена для молитви та поклоніння, а також як зразок іконопису. У 2005 році ікона Богородиці перебувала в грецькому храмі Пресвятої Трійці у місті Сан-Франциско. Після того як ікона прибула в Україну, вона перебувала в Іоанно-Предтеченському вівтарі Свято-Іллінського храму на Подолі. У 2006 році з благословіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира звершилось Пасхальне богослужіння на місці першого кафедрального храму періоду Київської Русі – собору Пресвятої Богородиці «Десятинного» і через десятки років після знищення третього «Десятинного» собору в 1928 році, ми вперше відслужили святкову Божественну Літургію в скинії біля «Десятинної» церкви. Ікону перенесли в новостворений храм після чого вона отримала назву «Десятинна». Напередодні був встановлений намет, так звана скинія, в якій було здійснено святкове Пасхальне богослужіння. Спочатку планувалося відслужити тільки одну Пасхальну літургію, але розуміючи важливість молитви на місці Десятинного собору, вирішили служити протягом всієї Світлої Седмиці, тому не стали демонтувати тимчасову споруду. Після вечірнього Богослужіння напередодні свята ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» практично всі люди розійшлися, залишилося декілька чоловік. Які потім розповіли, що Пресвята Богородиця зайшла в довгому білосніжному одязі, з омофором, який покривав Її голову. Всі, хто були на той час в храмі, бачили Богородицю. Вона йшла, як людина тілесна, було чути навіть звуки Її кроків. Пречиста підійшла до аналою, на якому була встановлена наша єдина на той час писана ікона – «Десятинна» ікона Божої Матері. Решта ікон були літографіями. В маленькій скінії цей великий образ відразу привертав увагу. Богородиця підійшла до ікони, постояла біля неї, подивилася, навіть трошки нахилила до неї голову, як зазвичай робить людина, яка щось уважно розглядає. На Світлій Седмиці цілий тиждень царські врата відкриті. І Богородиця, обійшовши аналой з іконою, увійшла царськими вратами у вівтар. Коли Вона підняла до неба Свої пречисті руки і почала молитися, люди заціпенівши впали на підлогу, їх розум та тіло відключились (святий Паїсій Святогорець говорив, що коли благодать Божа приступає до людини, вона буквально «паралізується», кості її стають м’якими, як віск).
Що сказати про безмежну благодать молитви самої Цариці Небесної? Хто міг її витримати, будучи в кількох метрах від місця вознесення Її молити? Як розповідали потім мої духовні чада та прихожани, які в цей момент були у храмі, – а треба сказати, це були різні люди, різного віку, різного соціального рівня, – всі вони відчули однаковий стан «випадання» із реальності. Я в цей час із іншими священниками і своїми друзями розмовляв після служби біля храму. Ми вийшли і стояли буквально в десяти метрах від нього на доріжці біля лавки. Потім я краєм ока побачив, що люди лежать на підлозі, обхопивши голову, і подумав: не дай Боже, щось трапилось. Ми знаходимось в особливому, дуже непростому місці. Зайшовши в храм, ми побачили, що люди підіймаються з підлоги всі в сльозах і ми також всі стояли і плакали. Відчувалась присутність Цариці Небесної, Її велика несказанна благодать, яку грішній людині важко витримати. Навіть якщо комусь розказати, що вчора тут було Царство Небесне, людина все рівно не заплаче. А якщо вона відчує це серцем, то навіть якщо мовчати, або сказати два слова, сльози самі потечуть рікою. Ось таке сталося і з нами. Ця велика подія, яка вселяє благоговійний страх і трепет, насправді показала, наскільки важливе і дороге нашій Владичиці канонічне православне богослужіння і принесення безкровної жертви на вибранім Нею у віках місці. Про те що сталось доповіли Блаженнійшому Митрополиту Володимиру і він відповів, що Пречиста Богородиця Сама Своєю присутністю благословила це місце і наш обов’язок продовжувати служити літургію на цьому святому місці. У 2007 році під час спорудження храму рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги почалась сильна злива. Було вирішено служити весь день молебні перед «Десятинною» іконою. Як тільки почався молебень хмари розійшлися і дощ в радіусі приблизно 20-30 м навколо храму перестав йти. В цьому році від час Хресного ходу «По стопам Андрія Первозванного» на яхті, перед виходом з Херсону у Севастополь здійнялася сильна буря. В зв’язку зі штормом кораблі не випускали з Херсонського порту і через це збивався графік Хресного ходу. Побачивши таку ситуацію, священики, які знаходились на яхті, почали служити молебень перед іконою Пресвятої Богородиці «Десятинної» і, не звертаючи увагу на негоду, вийшли в море згідно встановленого графіку. Під час молитви хвилі розступилися і на протягом усього шляху стихія оминала яхту стороною, хоча й було видно, що навколо бушував шторм. По молитвам Пресвятої Богородиці яхта благополучно та вчасно прибула в порт Севастополь. Одне із самих найяскравіших чудес сталося у м. Феодосія у храмі на честь вмч. Дмитрія Солунського. За переданням цей храм був розписаний прп. Феофаном Греком, вчителем прп. Андрія Рубльова. Значна частина фресок потребувала реставрації, але після того, як в храм занесли «Десятинну» ікону, проявились обриси Пресвятої Богородиці й апостолів. Багато людей стали свідками як в Щелкинському районі в момент занесення ікони до сільського храму на небі з’явився Хрест. В 2012 році В Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці м. Києва був підпалений храм на честь рівноапостольних кнн. Володимира і Ольги, ікона Пресвятої Богородиці «Десятина» охоплена полум’ям простояла більше 3 годин, але залишилась неушкодженою.
29 грудня 2016 року по благословінню Священного Синоду Української Православної Церкви було встановлено святкування на честь ікони Божої Матері «Володимирська-Десятинна» в межах Київської єпархії. По молитвам перед чудотворним образом Божої Матері люди отримують зцілення та допомогу в тяжких життєвих ситуаціях. Відомі випадки коли Богородиця допомагала подружжям які не мали дітей. Також відомі випадки зцілення від різних хвороб, в тому числі й від раку. До ікони звертаються за допомогою при вирішенні сімейних проблем і налагодження сімейного життя. Нікого не залишає Пресвята Богородиця, хто звертається до неї з щирою молитвою й надією на Її та милість Божу.
